Новини

7 жовтня 2020

Нобелівську премію з фізики 2020 року присудили трьом ученим за їх роботу, що стосується однієї з найзагадковіших, найтемніших таємниць космосу — чорних дір. Про це 6 жовтня поточного року оголосила Королівська шведська академія наук.

Роджер Пенроуз (Roger Penrose), з Оксфордського університету у Великобританії, отримав половину грошової винагороди в розмірі 10 мільйонів крон (близько 1,2 мільйона доларів) «за доказ того, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності». Водночас Андреа Ґез (Andrea Ghez) з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Рейнхард Ґенцель (Reinhard Genzel) з Боннського університету та Інституту позаземної фізики Макса Планка в Німеччині поділили другу половину «за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі нашої галактики».

Докладніше:

1 жовтня 2020

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) астрономи виявили шість галактик, що лежали навколо надмасивної чорної діри, коли Всесвіту було менше мільярда років. Це перший випадок, коли таке тісне угрупування вдалося спостерігати в ранньому Всесвіті. Знахідка допоможе астрономам краще зрозуміти, як надмасивні чорні діри, одна з яких існує в центрі Молочного Шляху, утворились і швидко зросли до величезних розмірів. Відкриття відповідає теоретичним уявленням про те, що чорні діри можуть швидко рости у великих, схожих на павутину структурах, що містять велику кількість газу. Цим газом і живляться такі чорні діри.

Докладніше:

27 вересня 2020

Місяць безпечний для тривалих досліджень за участі людини. На це вказують перші виміри рівня радіації на його поверхні.

Китайська місія «Чан’е-4» (Chang’e 4) виконала перші докладні вимірювання рівня радіації на поверхні Місяця і виявила, що радіаційний фон є безпечним для людей, які будуть виконувати там дослідження. Результати дають змогу науковцям краще зрозуміти те, який захист від радіації знадобиться майбутнім місячним екіпажам.

Докладніше:

19 вересня 2020

Астрономи, які використовують «Масив антен з дуже довгою базою» (Very Long Baseline Array, VLBA) Національного наукового фонду, виконали перше пряме геометричне вимірювання відстані до магнітара в нашій галактиці Молочний Шлях. Це може допомогти з’ясувати давню таємницю: чи справді ці об’єкти є джерелом швидких радіосплесків (Fast Radio Bursts, FRB).

Докладніше:

11 вересня 2020

Спостережні дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії в Чилі, дали змогу виявити, що теоретичні моделі темної матерії не містять якоїсь важливої складової. Цей невідомий, залишений без уваги теоретиками, елемент може дозволити пояснити несподівано виявлену розбіжність: спостережні дані про концентрацію темної матерії в масивних скупченнях галактик не відповідають теоретичним комп’ютерним моделям її розподілу в таких скупченнях. Нові висновки вказують на те, що деякі незначні концентрації темної матерії спричиняють ефекти лінзи, що в 10 разів сильніші, ніж очікувалося.

Докладніше: