Останні новини
Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше
Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.
Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці
Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.
Інші новини
- Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху
- Знайдено докази того, що блакитні надгіганти можуть утворюватися внаслідок злиття двох зір
- Обсерваторія IceCube виявила сім кандидатів у астрофізичні тау-нейтрино
- Революційне дослідження розкриває таємниці народження планет навколо десятків зір
- Астрономи виявили новий зв’язок між водою та процесом формуванням планет
Науковці знайшли докази гігантського спалаху, який поширився так далеко за межі Галактики, що прояв його впливу видно за 200 000 світлових років від неї.
Канадсько-американський космолог Джеймс Пібліс (James Peebles) та швейцарські астрономи Мішель Майор (Michel Mayor) і Дідьє Кело (Didier Queloz) 8 жовтня поточного року отримали Нобелівську премію з фізики за дослідження, що розширюють наше розуміння місця людства у Всесвіті.
Астрономи, які працюють з Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, вперше помітили проходження швидкого радіосплеску крізь гало галактики. Він тривав менше мілісекунди й пройшов майже без змін. Це дає змогу припустити, що гало має дивно низьку щільність і слабке магнітне поле. Нову методику, використану під час цих спостережень, можна застосувати для дослідження гало інших галактик, які досі спостерігати важко.
Група науковців, яку очолював Ґал Сарід (Gal Sarid) з університету Центральної Флориди, оприлюднила в Astrophysical Journal Letters результати дослідження, що вказують на існування орбітального «шлюзу», через який проходить багато комет, перш ніж вони наблизяться до Сонця. Шлюз було виявлено під час комп’ютерного моделювання кентаврів, малих крижаних тіл, що подорожують по хаотичних орбітах між Юпітером та Нептуном. Дослідники моделювали еволюцію тіл за орбітою Нептуна, в регіоні планет-гігантів та всередині орбіти Юпітера. Ці крижані тіла вважають майже незайманими залишками матеріалу, що залишився від часу народження Сонячної системи.
