Останні новини
Яскраві протозорі й темні хмари сусідять в зоряному розпліднику
Зображення, отримане в одній з обсерваторій NOIRLab (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory), показує величезну темну міжзоряну хмару Lupus 3 на контрасті з сліпучими новонародженими зорями у світлій туманності Bernes 149.
Масивну міжзоряну хмару Lupus 3, в якій утворюються зорі, сфотографували в Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо NSF NOIRLab у Чилі за допомогою 570-мегапіксельної камери темноїенергії (Dark Energy Camera, DECcam), виготовленої Міністерством енергетики США. У сліпучій центральній ділянці цієї розлогої хмари видно пару новонароджених зір, які вириваються зі своїх природних коконів пилу та газу, щоб освітити туманність Bernes 149. (Це світла туманність, яку видно тому, що вона відбиває світло близьких до неї зір — Ред.) Такі контрастні ділянки роблять цей об’єкт головною мішенню для досліджень процесу зореутворення.
Європейський телескоп відкрив приховані краєвиди величезних зоряних ясел
За допомогою оглядового телескопа для астрономії, що працює у видимому та інфрачервоному діапазонах електромагнітного спектра (Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy, VISTA) і належить Європейській південній обсерваторії (European Southern Observatory,ESO), астрономи створили величезний інфрачервоний атлас п’яти найближчих до Землі ділянок зореутворення. Для цього вони об’єднали понад мільйон зображень. Ці великі мозаїки показують молоді зорі, які занурені в густі хмари пилу, у процесі формування. Новий атлас стане для астрономів унікальним джерелом інформації, за допомогою якого можна розшифрувати складну загадку процесу народження зір.
Інші новини
- Обсерваторія Рубін досягла важливої віхи
- Астрономи засвідчили — зоря поглинає планету. Такою може бути і доля Землі
- Астрономи знайшли далекі газові хмари із залишками перших зір
- Таємницю розгадано — науковці дізналися, як виникають квазари
- Космічні обсерваторії з вивчення Сонця показали: кометоподібний хвіст астероїда не складається з пилу
Нещодавня «ревізія» бюджету NASA нанесла сильний удар астрономічному співтовариству, поклавши кілька основних наукових проектів агентства, зокрема телескоп WFIRST — наступник «Габбла», під фінансову сокиру.
Астрономи з допомогою Космічного телескопа імені Габбла виміряли з максимально можливою нині точністю швидкість розширення Всесвіту, яка була вперше визначена майже століття тому. Отримані результати інтригують тим, що змушують науковців розмірковувати над ідеями про існування чогось неочікуваного у Всесвіті.
Уперше за результатами спостережень з високою роздільною здатністю підтверджено існування газопилової обертальної структури схожої на пончик навколо активної надмасивної чорної діри. Наявність таких об’єктів було передбачено десятиліття тому, але тільки тепер вдалося побачити дуже чітко. Це важливий крок у розумінні спільної еволюції (коеволюції) надмасивних чорних дір та їхніх материнських галактик.
Наявність великої кількості молекул у потоках речовини (їх часто називають «вітром» — Ред.), які рухаються від надмасивних чорних дір в центрах галактик, досі дивує астрономів. Ці вітри виявлено понад десять років тому. Дивина в тому, що молекули утворюються в найхолодніших ділянках космічного простору, а чорні діри — найбільш енергетичні явища у Всесвіті. Відкриття в їхніх вітрах молекул, те саме, що знайти шматочки льоду всередині розжареної печі.
До того, як NASA відправило свій космічний апарат «Юнона» (Juno) в глибокий космос для вивчення Юпітера, астрономи були «абсолютно неправильно інформовані» щодо правдивості знань про природу найбільшої планети Сонячної системи» — так дещо парадоксально розпочав свою доповідь на 231-му пленарному засіданні Американського астрономічного товариства 9 січня поточного року керівник місії Скотт Болтон (Scott Bolton).
