Останні новини
Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.
Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.
Інші новини
- Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
- Швидкість обертання Урана визначено з безпрецедентною точністю
- Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
Астрономи намагаються зареєструвати сигнал, що подорожує Всесвітом вже 12 мільярдів років і може наблизити науковців до розуміння життя та смерті найперших зір.
Дослідження екзопланет значно просунулося уперед за останні десять років. За цей час було виявлено більшість із понад 4000 відомих нині екзопланет. Водночас науковці стали переходити від простого виявлення до встановлення характеристик цих об’єктів. Ба більше, інструменти нового покоління дають змогу виконувати дослідження, які уможливлять виявлення нового про поверхні та атмосфери екзопланет.
Нове дослідження дало змогу отримати найточнішу оцінку того, як часто трапляються схожі на Землю розмірами та відстанню від своєї материнської зорі екзопланети, що обертаються навколо сонячноподібних зір. Знання швидкості виникнення цих потенційно населених планет буде важливим для проектування майбутніх астрономічних місій для вивчення сусідніх планет земного типу навколо зір, схожих на Сонце. Статтю, що описує модель, оприлюднив 14 серпня 2019 року The Astronomical Journal.
Дослідники гравітаційних хвиль з Бірмінгемського університету розробили нову модель, яка може допомогти астрономам відстежити походження масивних чорних дір у Всесвіті.
Найновіший мисливець планет NASA, супутник з пошуку екзопланет методом транзитів (Transiting Exoplanet Survey Satellite, TESS), виявив три нових світи навколо відносно близької до нас зорі — один трохи більший, ніж Земля, а два інших такі, яких немає в Сонячній системі. Ці об’єкти «закривають» відомий зі спостережень розрив у розмірах відомих планет і обіцяють бути одними з найцікавіших цілей майбутніх досліджень. Статтю, в якій подано опис нової екзопланетної системи, оприлюднив журнал Nature Astronomy.
