Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
Спостереження, виконані з допомогою телескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array — Велика міліметрова/субміліметрова антена Атакама), та дані з спектрографа MUSE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали колосальний фонтан молекулярного газу, який «живить» чорна діра в найяскравішій галактиці, що належить до скупчення галактик Abell 2597. Це перше спостереження повного галактичного циклу притоку та відтоку речовини, яка живить цей величезний космічний фонтан, в одній і тій системі.
Надчутливий приймач Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) GRAVITY дав змогу отримати додаткові докази стосовно давнього припущення про те, що в центрі нашої галактики Молочний Шлях лежить надмасивна чорна діра. Нові спостереження показують ― скупчення газу рухаються з швидкістю приблизно в 30% від швидкості світла по коловій орбіті одразу за межею її горизонту події. Це перше в історії спостереження речовини так близько від «точки неповернення» й найдокладніші на тепер спостереження об’єктів, що рухаються навколо чорної діри на такій близькій відстані від неї.
Кількість потенційно придатних для життя екзопланет, відомих нині, доведеться, мабуть, зменшити. Донедавна космічний телескоп NASA «Кеплер» виявив майже 30 планет розміром, як у Землі, що лежать в зонах життя своїх материнських зір. Принаймні так вважали дослідники. Нові спостереження космічного зонда «Гайя» (Gaia) вказують на те, що ця кількість, ймовірно, набагато менша — можливо, від двох до 12. Таку новину повідомили 26 жовтня поточного року в NASA.
Молода зоря (її вік становить два мільйони років), відома під назвою CI Tau (CI Кита), вперше заявляла про себе, коли астрономи виявили в її протопланетному диску екзопланету типу «гарячий Юпітер». Тепер з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) дослідники знайшли в неї ще три газові гіганти. Це відкриття піднімає нові питання щодо того, як формуються і розвиваються планетні системи.
Астрономи з Колумбійського університету за допомогою Космічного телескоп імені Габбла та космічного телескопа «Кеплер» зібрали переконливі докази існування супутника в екзопланети Кеплер-1625б, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі.
