Останні новини
Величезне злиття: дослідження виявило докази походження надмасивної чорної діри в центрі Галактики
Походження надмасивних чорних дір, маса яких у мільйон разів перевищує масу Сонця і які містяться в центрі більшості галактик, залишається однією з найбільших космічних таємниць.
Тепер дослідники з Центру астрофізики Невади (NCfA) при Університеті Невади в Лас-Веґасі (UniversityofNevada, LasVegas; UNLV) виявили переконливі докази того, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Молочний Шлях, відома як Стрілець A* (SgrA*), ймовірно, є результатом космічного злиття.
Суперкомп’ютерне моделювання пояснює рентгенівське випромінювання чорних дір
Дослідники з Гельсінського університету досягли успіху в тому, чого прагнули з 1970-х років: пояснили рентгенівське випромінювання з навколишнього середовища чорної діри.
Завдяки докладному суперкомп’ютерному моделюванню, дослідники з Гельсінського університету змоделювали взаємодію між випромінюванням, плазмою та магнітними полями навколо чорних дір. Було виявлено, що хаотичні рухи, або турбулентність, спричинені магнітними полями, нагрівають локальну плазму і змушують її випромінювати.
Інші новини
- Науковці знайшли на Марсі океани води, але вона занадто глибоко, щоб її зачерпнути
- Дивна зоря: сусідня зірка обертається не так, як будь-яка інша
- Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
- Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
- Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху
Астрономи з допомогою телескопів ALMA і VLT виявили, що галактики з активним зореутворенням в ранньому Всесвіті, а також райони утворення зір в сусідній з нами галактиці, містять значно більшу частку масивних зір, ніж спокійні галактики. Ці висновки суперечать наявним уявленням про еволюцію галактик, змінюючи наше розуміння процесу формування зір та утворення хімічних елементів.
Астрономи виявили принаймні шість кандидатів у темні галактики — галактики, які містять мало зір, чи, можливо, взагалі без них. З цієї причини їх важко спостерігати за допомогою нинішніх інструментів. Нове відкриття може допомогти заповнити важливий пробіл у нашому розумінні еволюції галактики. Результати дослідження оприлюднив 
Астрономи виконали одне з найвдаліших спостережень в історії астрономії. Їм вдалося побачити дві ділянки з інтенсивним випромінюванням, що містяться на відстані 20 км одна від одної поблизу зорі, відстань до якої становить 6500 світлових років. Такі спостережні можливості дозволили б, наприклад, із Землі побачити блоху на поверхні Плутона.
Астрономи за результатами спостережень з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) з’ясували: зореутворення в дуже далекій галактиці MACS1149-JD1 розпочалося на несподівано ранній стадії — лише через 250 мільйонів років після Великого Вибух. У цій галактиці також виявлено кисень. Це найбільша відстань, на якій коли-небудь такий газ було виявлено у Всесвіті та найвіддаленіша галактика, яку коли-небудь спостерігала ALMA або VLT. Результати науковців оприлюднив журнал Nature 17 травня 2018 року.
Корона Сонця, невидима для людського ока, за винятком випадків, коли вона спалахує як ореол під час сонячного затемнення, досі є значною мірою таємницею для науковців, які її вивчають. Містячись на відстані 2000 кілометрів від поверхні зорі, вона в понад сотню разів гарячіша, ніж нижні шари, що лежать значно ближче до ядра Сонця.
