Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

Новини

: 11 березня 2020

Дослідники, які працюють з Дуже великим телескопом (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), спостерігали надзвичайну планету. На думку науковців на ній ідуть дощі із заліза. Упродовж світлої частини доби температура на цій надгарячій гігантській екзопланеті піднімається вище 2400 градусів Цельсія. За такої температури відбувається випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік планети, де вони конденсуються в краплі заліза.

news 11 03 20v На цій ілюстрації показано вигляд екзопланети WASP-76b вночі. На денному боці дуже гарячої гігантської екзопланети температура піднімається вище 2400 градусів Цельсія. Цього достатньо для випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік, де вони конденсується в краплі заліза. У лівій частині зображення видно термінатор — межу, що розділяє денний і нічний боки екзопланети. Фото з сайту www.eso.org.

Докладніше:

: 6 березня 2020

news 06 03 20 1v

Астрономів непокоїть вплив «мега-сузір’їв» штучних супутників Землі на наукові дослідження. Щоб краще зрозуміти можливі завади від цих «сузір’їв» для астрономічних спостережень, Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO) замовила наукове дослідження такого впливу. Головна увага була приділена спостереженням на телескопах ESO у видимому та інфрачервоному діапазонах електромагнітного спектра. Також брали до уваги й інші обсерваторії.

Докладніше:

: 4 березня 2020

news 04 03 20 1v

Астрономи роками міркували, чому диск нашої галактики — Молочного Шляху — викривлений. Дані, отримані за допомогою космічного апарата «Гайя» (Gaia), вказують на те, що це спотворення, можливо, спричинене зіткненням з іншою, меншою галактикою. Це зіткнення, що триває досі, приводить до появи бриж, як камінь, кинутий у воду, спричиняє появу на її поверхні хвиль. Брижі від зіткнення поширюються через галактичний диск.

Докладніше:

: 22 лютого 2020

news 22 02 20 1v Дані місії NASA «Нові горизонти» (New Horizons) дають нову інформацію про те, як формувались планети та планетезималі — будівельні блоки планет.

1 січня 2019 року космічний зонд «New Horizons» пролетів повз стародавній об’єкт Поясу Койпера «Аррокот» (Arrokoth, 2014 MU69). Завдяки цьому людство уперше побачило крупним планом один із крижаних об’єктів у величезному регіоні поза орбітою Нептуна. Це небесне тіло збереглося в незмінному вигляді від початку формування Сонячної системи.

Докладніше:

: 11 лютого 2020

Для геліофізиків завжди сонячно, але особливо в ці дні (йдеться про початок 2020-го року, коли став до ладу новий наземний сонячний телескоп і стартувала нова космічна місія з вивчення Сонця — Ред).

news 11 02 20 1v

Космічний зонд Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця»), створений у співпраці між Європейським космічним агентством та NASA, стартував 10 лютого 2020 року, менше ніж за два тижні після першого оприлюднення зображень Сонця, отриманих за допомогою нового великого сонячного телескопа. На цих зображеннях поверхню нашої зорі видно так докладно, як її ще ніколи людство не бачило. У день оприлюднення знімків Сонця, 29 січня, космічний апарат NASA Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркер») пройшов повз Сонце на найближчій досі відстані. Мінімальної відстані до світила він досягне в грудні 2024 року.

Докладніше: