Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
Астрономи, ймовірно, знайшли перший приклад зоряного вибуху незвичного виду, що трапився колись в нашій галактиці. Це відкриття, зроблене за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» (Chandra X-ray Observatory) NASA, доповнює розуміння того, як закінчують існування окремі зорі. При цьому вони викидають у міжзоряний простір елементи, важливі для життя земного типу. Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal.
Надзвичайно гарячий зовнішній шар атмосфери Сонця, корона, має зовсім інший хімічний склад, ніж холодніші внутрішні шари, і причина цього бентежить науковців десятиліттями. Одне з пояснень полягає в тому, що в середньому шарі (хромосфері) магнітні хвилі спричиняють розподіл сонячної плазми на різні компоненти. У корону проникають лише іони, а нейтральні частинки залишаються в нижчому шарі. Цей процес приводить до накопичення таких елементів, як залізо, кремній та магній у зовнішній атмосфері нашої зорі.
