Останні новини
Нарешті! Астрономи починають бачити перші галактики
Одна з головних наукових цілей космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) — це спостереження за епохою, коли, як вважають астрономи, виникли перші галактики, щоб зрозуміти подробиці їх формування, еволюції та складу. Телескоп, з кожним глибоким поглядом у минуле, б’є, здається, власний рекорд з виявлення найдальшої галактики, яку коли-небудь бачили. Тому стали з’являтися наукові публікації про ранній Всесвіт, бо астрономи нарешті починають отримувати від JWST достатньо даних для його глибшого розуміння.
Чорні діри споживають речовину швидше, ніж досі вважали науковці
Нове відкриття може пояснити, чому квазари спалахують і згасають так швидко.
Нове дослідження, яке виконали дослідники Північно-Західного університету (Northwestern University), змінює уявлення астрофізиків про «харчові» звички надмасивних чорних дір. Тоді як раніше науковці висунули гіпотезу про те, що чорні діри споживають речовину повільно, нове моделювання показує: чорні діри поглинають її набагато швидше, ніж це передбачали досі. Результати дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.
Інші новини
- Перше у світі 3D-моделювання розкриває фізику екзотичних наднових
- Виявлено магнітне поле дуже далекої галактики
- Телескопи Європейської південної обсерваторії допомогли розгадати одну із загадок пульсарів
- Новий тип зір — це ключ до таємниці походження магнетарів
- Чи залежать технологічні цивілізації від атмосферного кисню?
Астрономи використали Дуже велику антену (Very Large Array, VLA) імені Карла Янського Національного наукового фонду (США) для створення першого прямого зображення пилоподібної структури у вигляді пончика, що оточує надмасивну чорну діру в ядрі однієї з найяскравіших радіогалактик у Всесвіті. Наявність такої структури була теоретично передбачена майже чотири десятиліття тому, як істотної складової таких об’єктів. Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal Letters.
Прилад GRAVITY, яким обладнано Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory), дав змогу виконати перше пряме спостереження екзопланети методом оптичної інтерферометрії. Завдяки цьому в неї виявлено складну атмосферу з хмарами із заліза і силікатів, що опоясують всю планету. Метод надає унікальні можливості для вивчення параметрів багатьох відомих нині екзопланет.
Оглядаючи центр нашої галактики, орбітальна рентгенівська обсерваторія XMM-Newton Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) виявила дві велетенські «труби», що відводять лійкоподібно речовину з околиць надмасивної чорної діри Молочного Шляху до двох величезних космічних бульбашок.
Наша галактика містить мільярди зір. Хоча переважна більшість із них «прив’язана» до Галактики її силою тяжіння, астрономи знайшли кілька десятків зір, які не обертаються навколо центра Молочного Шляху, а замість цього «втікають» від нашої галактики на великих швидкостях. Ці гіпершвидкісні зорі дивували дослідників роками й ось тепер у «гру» вступив новий гравець. Це зоря LAMOST-HVS, найближча до Сонця серед гіпершвидкісних зір. Її походження суттєво відрізняється від уявлень про механізм, що змушує зорі на високих швидкостях покидати Молочний Шлях.
Маса Молочного Шляху — один з найважливіших параметрів нашої галактики, який можуть визначити астрономи. Проте, незважаючи на десятиліття інтенсивних зусиль, навіть найкращі оцінки маси Молочного Шляху сильно різняться. Тепер, поєднавши нові спостережні дані від місії «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства (ESA) з даними від Космічного телескопа імені Габбла (NASA/ESA), астрономи виявили, що маса Молочного Шляху становить близько 1,5 трильйона сонячних мас у радіусі 129 000 світлових років від центру Галактики.
