Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

Новини

: 30 березня 2021

news 30 03 21 1v

Нові спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), свідчать: комета Борисова (2I/Borisov) — лише другий і останній за часом виявленим міжзоряний відвідувач Сонячної системи — є однією з найпервозданних, які коли-небудь спостерігали в астрономії. Дослідники підозрюють, що комета, ймовірно, ніколи не проходила близько повз зорю й тому є непорушеним реліктом газопилової хмари, з якої вона утворилася.

Докладніше:

: 24 березня 2021

news 24 03 21 1v

Колаборація «Телескоп горизонту подій» (Event Horizon Telescope, EHT), яка отримала першу в історії світлину чорної діри, тепер оприлюднила нове зображення масивного об’єкта в центрі галактики Мессьє 87 (M87): його вигляд в поляризованому світлі. Вперше астрономи змогли виміряти поляризацію, що є ознакою магнітних полів, близько до краю чорної діри. Ці спостереження є основою для пояснення того, як галактика M87, розташована від Землі на відстані 55 мільйонів світлових років, здатна випускати високоенергетичні струмені зі свого ядра.

Докладніше:

: 18 березня 2021

Це разюче зображення показує величну спіральну галактику Мессьє 106 (М106), також відому як NGC 4258, та її карликових сусідів, а також щільне поле галактик тла й зір переднього плану. Зображення, мабуть, є найкращою світлиною Мессьє 106 як цілого, що показує не лише викривлений центральний диск, але і розріджені зовнішні райони галактики. (Хоча Космічний телескоп імені Габбла також отримував разюче зображення Мессьє 106, на світлині від«Габбла» зображений центр галактики, а не її повний обсяг.)

Докладніше:

: 12 березня 2021

news 12 03 21 1

Енергетичні частинки Сонця (Solar Energetic Particles, SEP), що рухаються у міжпланетному просторі з швидкістю, близькою до швидкості світла, є однією з головних проблем майбутніх польотів людини в космос. Хмари цих крихітних сонячних «снарядів» здатні дістатися до Землі — це 150 мільйони км — менше, ніж за годину. Вони можуть створювати завади для роботи чутливої електроніки космічних апаратів і становити серйозні ризики для пілотованих місій. Але їхню появу дуже важко передбачити, частково тому, що ми досі не знаємо точно, звідки вони походять на Сонці.

Докладніше:

: 8 березня 2021

news 08 03 21 1v

За допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope the European Southern Observatory, VLT ESO) астрономи виявили і докладно вивчили найвіддаленіше на цей час джерело радіовипромінювання. Ним є «радіо-голосний» квазар — яскравий об’єкт із потужними струменями речовини, що випромінює радіохвилі. Він лежить так далеко, що світло від нього йшло до Землі 13 мільярдів років. Відкриття може дати важливі підказки, які допоможуть астрономам зрозуміти ранній Всесвіт.

Докладніше: