Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

Новини

: 27 вересня 2020

Місяць безпечний для тривалих досліджень за участі людини. На це вказують перші виміри рівня радіації на його поверхні.

Китайська місія «Чан’е-4» (Chang’e 4) виконала перші докладні вимірювання рівня радіації на поверхні Місяця і виявила, що радіаційний фон є безпечним для людей, які будуть виконувати там дослідження. Результати дають змогу науковцям краще зрозуміти те, який захист від радіації знадобиться майбутнім місячним екіпажам.

Докладніше:

: 19 вересня 2020

news 19 09 20 1v

Астрономи, які використовують «Масив антен з дуже довгою базою» (Very Long Baseline Array, VLBA) Національного наукового фонду, виконали перше пряме геометричне вимірювання відстані до магнітара в нашій галактиці Молочний Шлях. Це може допомогти з’ясувати давню таємницю: чи справді ці об’єкти є джерелом швидких радіосплесків (Fast Radio Bursts, FRB).

Докладніше:

: 11 вересня 2020

news 11 09 20 1v

Спостережні дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії в Чилі, дали змогу виявити, що теоретичні моделі темної матерії не містять якоїсь важливої складової. Цей невідомий, залишений без уваги теоретиками, елемент може дозволити пояснити несподівано виявлену розбіжність: спостережні дані про концентрацію темної матерії в масивних скупченнях галактик не відповідають теоретичним комп’ютерним моделям її розподілу в таких скупченнях. Нові висновки вказують на те, що деякі незначні концентрації темної матерії спричиняють ефекти лінзи, що в 10 разів сильніші, ніж очікувалося.

Докладніше:

: 3 вересня 2020

news 03 09 20 1v

Група астрономів виявила перші прямі докази того, що групи зір можуть розірвати свій протопланетний диск, спричинивши його викривлення і появу нахилених кілець. Результати цього нового дослідження дають змогу припустити, що екзотичні планети, схожі на Татуїн із фільму «Зоряні війни», можуть утворюватися в нахилених кільцях в межах зігнутих протопланетних дисків навколо багатьох зір. Відкриття уможливили спостереження за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory’s Very Large Telescope, ESO’s VLT) та Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA).

Докладніше:

: 12 серпня 2020

news 12 08 20m Астрономи, які працюють з Великою міліметровою/субміліметровою антеною Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), виявили надзвичайно далеку і, отже, дуже молоду галактику, що дивно схожа на Молочний Шлях. Галактика так далеко, що її світло йшло до нас понад 12 мільярдів років. Тобто ми бачимо її такою, якою вона була, коли вік Всесвіту становив лише 1,4 млрд років. Форма галактики упорядкована — це неочікувано і суперечить уявленням про те, що всі галактики в ранньому Всесвіті були турбулентними і нестабільними. Несподіване відкриття кидає виклик нашому розумінню того, як утворюються галактики, даючи нові уявлення про минуле Всесвіту.