Останні новини
Яскраві протозорі й темні хмари сусідять в зоряному розпліднику
Зображення, отримане в одній з обсерваторій NOIRLab (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory), показує величезну темну міжзоряну хмару Lupus 3 на контрасті з сліпучими новонародженими зорями у світлій туманності Bernes 149.
Масивну міжзоряну хмару Lupus 3, в якій утворюються зорі, сфотографували в Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо NSF NOIRLab у Чилі за допомогою 570-мегапіксельної камери темноїенергії (Dark Energy Camera, DECcam), виготовленої Міністерством енергетики США. У сліпучій центральній ділянці цієї розлогої хмари видно пару новонароджених зір, які вириваються зі своїх природних коконів пилу та газу, щоб освітити туманність Bernes 149. (Це світла туманність, яку видно тому, що вона відбиває світло близьких до неї зір — Ред.) Такі контрастні ділянки роблять цей об’єкт головною мішенню для досліджень процесу зореутворення.
Європейський телескоп відкрив приховані краєвиди величезних зоряних ясел
За допомогою оглядового телескопа для астрономії, що працює у видимому та інфрачервоному діапазонах електромагнітного спектра (Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy, VISTA) і належить Європейській південній обсерваторії (European Southern Observatory,ESO), астрономи створили величезний інфрачервоний атлас п’яти найближчих до Землі ділянок зореутворення. Для цього вони об’єднали понад мільйон зображень. Ці великі мозаїки показують молоді зорі, які занурені в густі хмари пилу, у процесі формування. Новий атлас стане для астрономів унікальним джерелом інформації, за допомогою якого можна розшифрувати складну загадку процесу народження зір.
Інші новини
- Обсерваторія Рубін досягла важливої віхи
- Астрономи засвідчили — зоря поглинає планету. Такою може бути і доля Землі
- Астрономи знайшли далекі газові хмари із залишками перших зір
- Таємницю розгадано — науковці дізналися, як виникають квазари
- Космічні обсерваторії з вивчення Сонця показали: кометоподібний хвіст астероїда не складається з пилу
Орбітальний модуль Trace Gas Orbiter космічного апарата ExoMars ― багаторічна місія для визначення мінімальних обсягів метану та інших газів в атмосфері Марса, які можуть бути незаперечними доказами існування на Червоній планеті можливої біологічної або геологічної активності, ― за кілька тижнів розпочне виконання наукової частини місії.
Астрономи давно знають, що в центрі Галактики існує чорна діра з масою в 4 мільйони сонячних мас. Результати нового дослідження, опубліковані в журналі Nature, впевнено свідчать: «бегемот не один». Потенційно, біля 10 тисяч чорних дір зоряних мас можуть бути його компаньйонами. Чорно-дірна популяція, якщо вона існує, відповідатиме теоретичним прогнозам про те, що в центрі нашої галактики повинно бути багато масивних об’єктів.
Перша масштабна вікова мапа Молочного Шляху вказує на те, що наслідком періоду зореутворення, який тривав близько 4 мільярдів років, стала складна структура в центрі нашої галактики. Результати нового дослідження представила Марина Рейкуба (Marina Rejkuba) 3 квітня поточного року в рамках Європейського тижня астрономії та космічної науки (European Week of Astronomy and Space Science, EWASS) в Ліверпулі (Великобританія).
Темна матерія, як випливає з назви, ― досить таємнича штука. Складається враження, що вона є невід’ємною частиною Всесвіту, але ми не можемо прямо спостерігати її, а лише вивчати наслідки її існування. Окрім гравітації, темна матерія, здається, взагалі ніяк не взаємодіє з звичайною матерією, і, на думку фізиків, вона містить деякі види елементарних частинок, які ще не були виявлені.
Перший відомий міжзоряний відвідувач Сонячної системи, ймовірно, ще загадковіший, аніж вважали науковці раніше — на це вказують результати нового дослідження. Згідно з ними, таємничий голкоподібний об’єкт «‘Oumuamua» (‘Оумуамуа), який був помічений торік у жовтні, мабуть, народився в подвійній зоряній системі.
