Останні новини
Астрономи вперше докладно відстежили грануляцію на поверхні зорі R Золотої Риби
Вперше астрономи зробили знімки не схожої на Сонце зорі з такою деталізацією, що вдалося відстежити рух на її поверхні утворень газу, які вибухають. Зображення зорі R Doradus (Золотої Риби) отримано в липні та серпні 2023 р. за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), телескопа, співвласником якого є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO). На них видно величезні гарячі бульбашки газ, у 75 разів більші Сонця, що з’являються на поверхні та занурюються назад у надра зорі швидше, ніж очікувалося.
Величезне злиття: дослідження виявило докази походження надмасивної чорної діри в центрі Галактики
Походження надмасивних чорних дір, маса яких у мільйон разів перевищує масу Сонця і які містяться в центрі більшості галактик, залишається однією з найбільших космічних таємниць.
Тепер дослідники з Центру астрофізики Невади (NCfA) при Університеті Невади в Лас-Веґасі (UniversityofNevada, LasVegas; UNLV) виявили переконливі докази того, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Молочний Шлях, відома як Стрілець A* (SgrA*), ймовірно, є результатом космічного злиття.
Інші новини
- Суперкомп’ютерне моделювання пояснює рентгенівське випромінювання чорних дір
- Науковці знайшли на Марсі океани води, але вона занадто глибоко, щоб її зачерпнути
- Дивна зоря: сусідня зірка обертається не так, як будь-яка інша
- Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
- Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
Астрономи, які працюють з приймачем SPHERE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали: астероїд Гіґея можна класифікувати як карликову планету. Об’єкт є четвертим за розмірами в головному поясі астероїдів після Церери, Вести та Паллади. Вперше астрономи спостерігали Гіґею з високою роздільною здатністю, що дає змогу вивчати її поверхню та визначити формуй розмір. З’ясувалося, Гіґея має кулясту форму, а тому потенційно може «відібрати корону»в Церери, як найменшої карликової планети Сонячної системи.
Науковці знайшли докази гігантського спалаху, який поширився так далеко за межі Галактики, що прояв його впливу видно за 200 000 світлових років від неї.
Канадсько-американський космолог Джеймс Пібліс (James Peebles) та швейцарські астрономи Мішель Майор (Michel Mayor) і Дідьє Кело (Didier Queloz) 8 жовтня поточного року отримали Нобелівську премію з фізики за дослідження, що розширюють наше розуміння місця людства у Всесвіті.
Астрономи, які працюють з Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, вперше помітили проходження швидкого радіосплеску крізь гало галактики. Він тривав менше мілісекунди й пройшов майже без змін. Це дає змогу припустити, що гало має дивно низьку щільність і слабке магнітне поле. Нову методику, використану під час цих спостережень, можна застосувати для дослідження гало інших галактик, які досі спостерігати важко.
