Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

Новини

news 05 02 20 mАстрономи, які виконували спостереження за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) — в її експлуатації на умовах партнерства бере участь Європейська південна обсерваторія (European Southern ObservatoryESO), помітили газову хмару, появу якої спричинила взаємодія двох зір. Одна збільшилась в розмірах настільки, що стала поглинати іншу. Натомість ця зоря почала рухатися по спіралі назустріч своєму компаньйону, зриваючи його зовнішні шари.

news 23 01 20 1v

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

news 15 01 20 1v

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

news 12 01 20 1v

 

Астрономи вважають темну матерію не лише основною складовою маси Всесвіту, але й тим «остовом», довкола якого формуються галактики. Але щоб знайти докази існування цієї загадкової, невидимої маси, науковці змушені вдаватися до непрямих методів, схожих на ті, що використовують для вивчення чорних дір. По суті, вони визначають, як наявність темної матерії впливає на галактики та зорі в їх околицях.

 

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше. Ці висновки були представлені на 235-му з’їзді Американського астрономічного товариства.

Міжнародна група астрономів, яку частково фінансує NASA, виявила найдальшу групу галактик, відомих на сьогоднішній день. Її назва EGS77. Це три галактики, що вже існували у Всесвіті, коли йому було лише 680 мільйонів років, або менше ніж 5% від теперішнього віку, який становить 13,8 мільярдів років.

 

news 06 01 20 HST EGS77 2Це складене зображення із архівних знімків, отриманих Космічним телескопом імені Габбла у видимому та інфрачервоному світлі, показує частину розширеної смуги Ґрота (Extended Groth Strip) — добре вивченої ділянки неба, розташованої між сузір’ями Великої Ведмедиці та Волопаса. Червоне зміщення галактик групи EGS77 (їх показано зеленими колами) становить 7,7. Це означає, що ми бачимо галактики такими, якими вони були, коли вік Всесвіту становив всього 680 мільйонів років. Поперечний розмір зображення становить 3,2 кутових хвилини. Фото з сайту www.nasa.gov.

 

Важливим є те, що спостереження вказують: галактики є учасниками глобальної космічної зміни під назвою реіонізація (reionization). Ця епоха почалася, коли світло від перших зір змінило природу водню по всьому Всесвіту (щось на кшталт того, як навесні тане замерзле озеро). Це перетворило темний ранній космос у той, який ми бачимо навколо себе нині.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1