Останні новини
Цукри, в'язкі полімери та зоряний пил знайдені у зразках астероїда Бенну, отриманих NASA
04 грудня 2025
Астероїд Бенну продовжує давати нові підказки до найважливіших питань вчених щодо формування ранньої Сонячної системи та походження життя. В рамках триваючого дослідження незайманих зразків, доставлених на Землю космічним апаратом NASA OSIRIS-REx (Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, and Security-Regolith Explorer), нові статті, опубліковані у вівторок журналами Nature Geosciences та Nature Astronomy, представляють визначні відкриття: цукри, необхідні для біології, гумоподібну речовину, яку раніше не спостерігали в астроматеріалах, та несподівано високу кількість пилу, що утворюється внаслідок вибухів наднових.
Інші новини
- В поясі Койпера виявлено нову структуру
- Вперше зафіксовано точний розподіл висоти формування яскраво-блакитного полярного сяйва.
- Астрономи виявили темний об'єкт з найменшою масою, коли-небудь виміряний за допомогою гравітаційного лінзування
- У Великій Магеллановій Хмарі виявлено рідкісний суперзалишок нової
- Вчені розкрили секрет першого міжзоряного об"єкта Оумуамуа
Міжнародна група науковців знайшла докази того, що магнітне перез’єднання (процес, в якому стикаються силові лінії магнітного поля різної полярності — Ред.) є джерелом генерування спікул на поверхні Сонця. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Science.
Астрономи, які працюють з приймачем SPHERE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали: астероїд Гіґея можна класифікувати як карликову планету. Об’єкт є четвертим за розмірами в головному поясі астероїдів після Церери, Вести та Паллади. Вперше астрономи спостерігали Гіґею з високою роздільною здатністю, що дає змогу вивчати її поверхню та визначити формуй розмір. З’ясувалося, Гіґея має кулясту форму, а тому потенційно може «відібрати корону»в Церери, як найменшої карликової планети Сонячної системи.
Науковці знайшли докази гігантського спалаху, який поширився так далеко за межі Галактики, що прояв його впливу видно за 200 000 світлових років від неї.
