Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
Земля унікальна в Сонячній системі: вона єдина планета з твердою поверхнею, яка має багато води і великого супутника, що стабілізує її вісь. Ці дві обставини потрібні для розвитку життя на нашій планеті. Тепер планетологи з Вестфальського університету імені Вільгельма в Мюнстері (Німеччина) змогли показати, що вода потрапила на Землю під час формування Місяця приблизно 4,4 млрд років тому.
Космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer) допоміг виявити, що деякі з ранніх галактик Всесвіту були яскравішими, ніж очікувалося. Надлишок світла є побічним продуктом галактик, що випускають неймовірно велику кількість іонізуючого випромінювання. Знахідка дає підказки про причину епохи реіонізації — великої космічної події, що перетворила головно непрозорий Всесвіт на світ сяючих зір, які ми бачимо нині.
Через невідповідність обертання чорної діри і диска речовини довкола неї, струмені, що поширюються від чорної діри, окреслюють форму конуса в просторі. Це виявили науковці під керівництвом Джеймса Міллера-Джонса (James Miller-Jones) з Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень в Австралії. Результати їхніх спостережень оприлюднив 29 квітня поточного року журнал Nature.
Відкриття тисяч планет, що обертаються навколо зір поза Сонячною системою, поставило принципово важливе для сучасної науки питання про можливість появи життя на цих планетах. Важливою умовою для існування життя на планеті є те, чи може вона утримувати атмосферу й щоб атмосфера не була повністю втрачена на початку життя планети. Нове дослідження, виконане дослідниками з Віденського університету та Інституту космічних досліджень в Ґраці, вказує на те, що молоді зорі можуть швидко знищити атмосферу потенційно придатних для життя планет. Це є суттєвою проблемою для формування життя поза Сонячною системою. Результати дослідження незабаром оприлюднить журнал Astronomy & Astrophysics Letters.
