Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
Уперше астрономи стали свідками швидкого руху речовини, викинутої назовні від нейтронної зорі з надзвичайно потужним магнітним полем, що приблизно в 10 трильйонів разів більше, ніж у Сонця. Несподіване відкриття не лише здивувало дослідників, але й змусило їх кардинально переосмислити нинішні теорії про те, як струмені (джети — Ред.) виникають всюди в космосі.
Межа, що відокремлює зорі від коричневих карликів, може скоро стати чіткішою завдяки новому дослідженню під керівництвом Сержа Дітріха (Serge Dieterich) з Інституту Карнеґі. Опубліковано в Astrophysical Journal результати роботи його колективу показують, що коричневі карликові можуть бути більш масивними, ніж раніше вважали астрономи.
Космічний апарат NASA «Юнона» (Juno) встановив особливості сильного магнітного поля на Юпітері, виявивши дивовижну асиметрію між північною та південною півкулями. На основі отриманих даних науковці планують укласти докладну мапу магнітного поля планети. Це має допомогти отримати нові уявлення про те, що відбувається в надрах газового гіганта.
Тимчасом як місія японського космічного зонда «Хаябуса-2» (Hayabusa 2) готується до посадки модулів на поверхню астероїда Рюґу, науковці все ще роблять відкриття за даними та зразками ґрунту, зібрані під час попередньої місії. Ці зразки дали змогу вченим скласти докладну історію астероїда, який відвідав перший космічний апарат «Хаябуса» — кам’янистий навколоземний астероїд під назвою Ітокава. Результати нового дослідження оприлюднив 7 серпня поточного року журнал Scientific Reports.
Астрономи з Даремського університету (Durham University) в Англії та Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики (Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics, CfA) в США знайшли докази того, що найменші галактики-супутника, які обертаються навколо нашої зоряної системи «Молочний Шлях», є одними з перших галактик, сформованих у Всесвіті.
