Останні новини
Яскраві протозорі й темні хмари сусідять в зоряному розпліднику
Зображення, отримане в одній з обсерваторій NOIRLab (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory), показує величезну темну міжзоряну хмару Lupus 3 на контрасті з сліпучими новонародженими зорями у світлій туманності Bernes 149.
Масивну міжзоряну хмару Lupus 3, в якій утворюються зорі, сфотографували в Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо NSF NOIRLab у Чилі за допомогою 570-мегапіксельної камери темноїенергії (Dark Energy Camera, DECcam), виготовленої Міністерством енергетики США. У сліпучій центральній ділянці цієї розлогої хмари видно пару новонароджених зір, які вириваються зі своїх природних коконів пилу та газу, щоб освітити туманність Bernes 149. (Це світла туманність, яку видно тому, що вона відбиває світло близьких до неї зір — Ред.) Такі контрастні ділянки роблять цей об’єкт головною мішенню для досліджень процесу зореутворення.
Європейський телескоп відкрив приховані краєвиди величезних зоряних ясел
За допомогою оглядового телескопа для астрономії, що працює у видимому та інфрачервоному діапазонах електромагнітного спектра (Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy, VISTA) і належить Європейській південній обсерваторії (European Southern Observatory,ESO), астрономи створили величезний інфрачервоний атлас п’яти найближчих до Землі ділянок зореутворення. Для цього вони об’єднали понад мільйон зображень. Ці великі мозаїки показують молоді зорі, які занурені в густі хмари пилу, у процесі формування. Новий атлас стане для астрономів унікальним джерелом інформації, за допомогою якого можна розшифрувати складну загадку процесу народження зір.
Інші новини
- Обсерваторія Рубін досягла важливої віхи
- Астрономи засвідчили — зоря поглинає планету. Такою може бути і доля Землі
- Астрономи знайшли далекі газові хмари із залишками перших зір
- Таємницю розгадано — науковці дізналися, як виникають квазари
- Космічні обсерваторії з вивчення Сонця показали: кометоподібний хвіст астероїда не складається з пилу
Космічному апарату для цього довелося провести минулого тижня непердбачений програмою польоту орбітальний маневр. Зонд NASA MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN — «Еволюція атмосфери і летких речовин на Марсі») перебуває на орбіті Марса трохи більше двох років, вивчаючи верхні шари атмосфери, іоносфери й взаємодію Червоної планети з Сонцем і сонячним вітром.
Науковці, об’єднані в багатонаціональну колаборацію на чолі з Національною астрономічною обсерваторією Японії, до якої входять вчені Принстонського університету, оприлюднили «космічний перепис» великих «просік» нічного неба, що містить близько 100 мільйонів зір і галактик, зокрема й деяких з найвіддаленіших об’єктів у Всесвіті. Ці високоякісні зображення відкривають безпрецедентний погляд на природу та еволюцію галактик і темної матерії.
Астрономи відкрили систему з семи планет розміром із Землю, що лежить на відстані лише 40 світлових років від нашої планети. З допомогою наземних і космічних телескопів, зокрема Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), планети виявили, коли вони проходили перед своєю материнською зорею, надхолодним карликом, відомим як TRAPPIST-1. Згідно з публікацією, яку оприлюднив журнал Nature, три планети лежать в зоні життя і можуть мати на своїх поверхнях воду в рідкому стані. Це збільшує ймовірність того, що зоряна система могла б бути прихистком для життя. Ця система має найбільшу кількість допоки знайдених екзопланет розміром із Землю і найбільшу кількість світів, які потенційно мають рідку воду на своїй поверхні.
Космічний апарат NASA Dawn («Світанок») недавно виявив на поверхні Церери ділянки, багаті органічними матеріалами. Науковці, які досліджували геологію цих ділянок, дійшли висновку, що органіка, найімовірніше, має місцеве походження, тобто утворена на цій карликовій планеті. Дані, отримані космічним зондом, дозволяють припустити — джерело органічних матеріалів міститься у внутрішній частині Церери. Результати науковців оприлюднив 17 лютого 2017 р. журнал Science.
Гігантська чорна діра розірвала зорю й поглинає її залишки понад десяти років, вважають астрономи. Це у понад 10 разів довше, ніж будь-який інший випадок смерті зорі від чорної діри, які досі спостерігали науковці. Відкриття зроблено з допомогою космічних рентгенівських обсерваторій NASA «Чандра» (Chandra) і «Свіфт» (Swift), а також космічного рентгенівського телескопа XMM-Newton Європейського космічного агентства.
