Останні новини
Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.
Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.
Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.
Інші новини
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
Сяюче «гроно» галактик заповнює докладне зображення, отримане з допомогою Оглядового телескопа Європейської південної обсерваторії (VLT Survey Telescope ESO) — найсучаснішим 2,6 м телескопом, призначеним для спостереження небесних світил у видимому світлі. Безлічі зоряних систем на світлині дозволяють астрономам розкрити найтонкіші особливості структури галактик.
Спостереження, виконані з допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), вперше виявили особливості руху зорі в дуже сильному гравітаційному полі надмасивної чорної діри в центрі Молочного Шляху, які відповідають передбаченням загальної теорії відносності Айнштайна. Цей довгоочікуваний результат — найвище досягнення 26-річних спостережень центра Галактики на телескопах ESO в Чилі.
Астрономи з допомогою телескопів ALMA і NOEMA уперше впевнено зареєстрували радіоактивні молекули в міжзоряному просторі. Радіоактивною частиною молекул є ізотоп алюмінію. Спостереження показують ― він був розсіяний в космосі після зіткнення двох зір, яке спричинило до утворення залишку, відомого як об’єкт CK Лисички. Це перше пряме спостереження цього елемента у відомому джерелі. Попередні виявлення ізотопу алюмінію робили на підставі гамма-випромінювання, джерело якого вказати точно було неможливо.
Космічні промені подорожують до Землі з дуже великою швидкістю із глибин Космосу і їхнє походження цікавить астрономів понад століття. Вчора (12 липня 2018 р.) міжнародна команда науковців оголосила про відстеження високоенергетичної частинки до місця її походження, що дозволило вперше розкрити джерело космічних променів.
Нове комп’ютерне моделювання вказує на те, що величезне тіло, більше розмірами вдвічі, ніж Земля, на етапі утворення Сонячної системи вдарилося в Уран. Це призвело до того, що газовий гігант звалився на свій бік, а також, можливо, спричинило його більш холодну, ніж слід очікувати, верхню атмосферу й формування кілець і супутників. Результати науковців оприлюднив Astrophysical Journal.
