Останні новини
Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».
Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.
Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.
Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.
Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.
З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».
За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко
Інші новини
- Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху
- Молочний Шлях «менш дивний», ніж досі вважали астрономи
- Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі
- Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко
- «Габбл» переходить на новий режим спостережень, щоб далі працювати для науки
Науковці з Інституту Нільса Бора (Niels Bohr Institute, NBI) Копенгагенського університету виконали велике комп’ютерне моделювання, пов’язане з утворенням зір, і дійшли висновку, що наявні ідеалізовані моделі не можуть описати деталі процесу формування зір. «Сподіваємося, що наші результати також допоможуть пролити світло на формування планети», — підкреслив астрофізик Міхаель Кюффмейер (Michael Küffmeier), очільник групи дослідників. Результати науковців оприлюднив Astrophysical Journal.
Астрономи з’ясували, що процес активного формування зір приводить до розбухання галактик. Науковці спостерігали з допомогою кількох потужних наземних і космічних телескопів галактики, що лежать від Землі на відстані 11 мільярдів років. Поблизу їхніх ядер виявлено потужне зореутворення. Це свідчить про те, що галактики можуть змінювати форму без взаємодії з іншими галактиками.
Шістдесят шість мільйонів років тому Земля зазнала катастрофічних змін. Тоді на нашій планеті переважали динозаври, але подія, що спричинила масове вимирання, прискорила загибель цих величезних рептилій і проклала шлях для розвитку ссавців. Хоча дебати про те, чи було вимирання динозаврів викликане однією катастрофою чи серією катастроф, але хай там що — Земля постраждала від масивної комети чи астероїда і цей мало глобальні наслідки.
3 вересня 2017 р. виповнюється 80 років з дня трагічної загибелі Петра Кириловича Нечипоренка — колишнього співробітника Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Його життя на злеті наукових досягнень та планів обірвала підступна куля «Великого терору 1937—1938 рр.».
Науковці на чолі з Едіт Фальґароне (Edith Falgarone) з Вищої нормальної школи та Паризької обсерваторії з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (the Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) виявили холодний газ (CH+) в турбулентному стані навколо далеких галактик з активним зореутворенням. Це відкриття проливає нове світло на процес утворення зір в галактиках. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature.
