Останні новини
Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.
Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.
Інші новини
- Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
- Швидкість обертання Урана визначено з безпрецедентною точністю
- Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
Темна матерія, як випливає з назви, ― досить таємнича штука. Складається враження, що вона є невід’ємною частиною Всесвіту, але ми не можемо прямо спостерігати її, а лише вивчати наслідки її існування. Окрім гравітації, темна матерія, здається, взагалі ніяк не взаємодіє з звичайною матерією, і, на думку фізиків, вона містить деякі види елементарних частинок, які ще не були виявлені.
Перший відомий міжзоряний відвідувач Сонячної системи, ймовірно, ще загадковіший, аніж вважали науковці раніше — на це вказують результати нового дослідження. Згідно з ними, таємничий голкоподібний об’єкт «‘Oumuamua» (‘Оумуамуа), який був помічений торік у жовтні, мабуть, народився в подвійній зоряній системі.
Близько 70 000 років тому, коли на Землі вже була людина, маленька червона зоря наблизилася до Сонячної системи і спричинила своєю гравітацією збурення руху комет і астероїдів. Астрономи з Мадридського університету Комплутенсе та Кембриджського університету підтвердили, що рух деяких з цих об’єктів все ще визначає така взаємодія.
Що більше сонячних обсерваторій, то краще: науковці розробили нові моделі, щоб з’ясувати, як поширюються ударні хвилі, спричинені викидами корональної маси (coronal mass ejections, CME) з Сонця. Моделі вдалося побудувати завдяки об’єднанню даних, отриманих від трьох космічних апаратів NASA. Це дозволило набагато надійніше відтворити процес поширення CME, ніж у разі використання даних спостережень одного з таких космічних зондів.
Роботу 4-метрового телескопа Ніколаса У. Мейолла (Nicholas U. Mayall Telescope) в Аризоні зупинили в середині минулого місяця. На ньому мають встановити 9-тонний інструмент з 5000 пристроями, оснащеними волоконно-оптичними сенсорами, для дослідження далеких галактик.
