Останні новини
Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».
Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.
Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.
Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.
Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.
З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».
За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко
Інші новини
- Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху
- Молочний Шлях «менш дивний», ніж досі вважали астрономи
- Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі
- Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко
- «Габбл» переходить на новий режим спостережень, щоб далі працювати для науки
Семінар планетознавців «Planetary Science Vision 2050 Workshop» відбувся 27 лютого — 1 березня поточного року в штаб-квартирі NASA. Під час презентацій, виступів і панельних дискусій його учасники поділилися з міжнародним співтовариством своїми планами на майбутні перспективи освоєння космосу. Серед найамбітніших з них була пропозиція вивчити Титан, використовуючи повітряний дослідник і посадковий модуль.
У 18 і 19 століттях астрономи зробили деякі глибокі відкриття про астероїди і комети в межах Сонячної системи — від класифікації справжньої природи їх орбіт до виявлення величезної кількості невеликих об’єктів в головному поясі астероїдів. Такі відкриття на теперішній день складають більшу частину нашого багажу знань про ці загадкові небесні тіла.
Пошук втрачених космічних апаратів і космічного сміття на орбіті Землі з часом може стати великою технологічною проблемою. Виявлення таких об’єктів на орбіті навколо Місяця — ще складніше завдання. Оптичні телескопи не можуть бути достатньо ефективними для ідентифікації невеликих об’єктів, прихованих в яскравому світлі супутника. 
Міжнародна група астрономів під керівництвом Ніколаса Лапорта (Nicolas Laporte) з Університетського коледжу Лондона (University College London) з допомого Великої міліметрової / субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter / submillimeter Array, ALMA) виявила величезну кількість пилу в галактиці раннього Всесвіту (його вік тоді становив лише чотири відсотки від нинішнього). Фактично цю зоряну систему спостерігали незабаром після її формування і вона є найдальшою галактикою в якій виявлено пил. Також в ній виявлено кисень. Ці результати дають якісно нове розуміння народження і смерті найперших зір.
Космічному апарату для цього довелося провести минулого тижня непердбачений програмою польоту орбітальний маневр. Зонд NASA MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN — «Еволюція атмосфери і летких речовин на Марсі») перебуває на орбіті Марса трохи більше двох років, вивчаючи верхні шари атмосфери, іоносфери й взаємодію Червоної планети з Сонцем і сонячним вітром.
