Останні новини
Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.
Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.
Інші новини
- Космічний апарат НАСА "Люсі" зробив знімок астероїда Дональдйохансон
- Швидкість обертання Урана визначено з безпрецедентною точністю
- Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі
- Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
Науковці місії «Розетта» (Rosetta) виявили перші переконливі докази зв’язку між вибухом пилу і газу на кометі й руйнуванням велетенської скелі, що призвело до появи недоторканого крижаного інтер’єру комети. У дослідженні, результати якого оприлюднив Nature Astronomy, вчені вперше публічно заявляють про безсумнівний зв’язок між вибухом і руйнуванням скелі. Цей зв’язок допомагає науковцям зрозуміти рушійні сили таких подій.
Спостереження на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дозволили виявити процес формування зір всередині потужних викидів речовини з надмасивних чорних дір в ядрах галактик. Це перші підтверджені спостереження утворення зір в таких екстремальних умовах. Відкриття має суттєво змінити наші уявлення про властивості й еволюцію галактик. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature.
Враження, можливо, таке, що ми значною мірою розуміємо сучасний Всесвіт. У нас доволі чіткі уявлення про те, як Всесвіт виник і еволюціював. Ми послали зонди до сусідніх планет, виявили велику кількість екзопланет і виконали каталогізацію родоводу галактик. Однак є деякі суттєві речі, про які ми не маємо уяви — наприклад, про субстанцію, що заповнює космічний простір. У матерії, яку ми можемо спостерігати у Всесвіті, є явний антипод — всюдисущий, незримий її конкурент, але абсолютно невидимий «агент впливу». Він уп’ятеро переважає все, що може побачити око земного спостерігача — це так звана «темна матерія».
Першою екзопланетою, яку ще 2008 р. спостерігав Космічний телескоп імені Габбла, була саме вона — знаменита нині Фомальгаут b (Fomalhaut b). Довкола її ідентичності нині так багато таємниць, що астрономи саме на ній відпрацьовують механізми тестування нових космічних об’єктів перед занесенням їх до класу екзопланет. Однією з таких таємниць є спроба класифікувати цей еталонний для екзопланет об’єкт зовсім не традиційним чином — віднесенням його до іншого класу — екзотичних нейтронних зір.
Автоматична міжпланетна станція «Кассіні» (Cassini), яка з 2004 р. є штучним супутником Сатурна, нещодавно зробила чергову світлину кілець цієї планети-гіганта. На новому зображенні видно найдрібніші деталі, що їх може розрізнити серед крижаних брил космічний апарат, перебуваючи на мінімальній відстані від кілець.
