Останні новини
Астрономи вперше докладно відстежили грануляцію на поверхні зорі R Золотої Риби
Вперше астрономи зробили знімки не схожої на Сонце зорі з такою деталізацією, що вдалося відстежити рух на її поверхні утворень газу, які вибухають. Зображення зорі R Doradus (Золотої Риби) отримано в липні та серпні 2023 р. за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), телескопа, співвласником якого є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO). На них видно величезні гарячі бульбашки газ, у 75 разів більші Сонця, що з’являються на поверхні та занурюються назад у надра зорі швидше, ніж очікувалося.
Величезне злиття: дослідження виявило докази походження надмасивної чорної діри в центрі Галактики
Походження надмасивних чорних дір, маса яких у мільйон разів перевищує масу Сонця і які містяться в центрі більшості галактик, залишається однією з найбільших космічних таємниць.
Тепер дослідники з Центру астрофізики Невади (NCfA) при Університеті Невади в Лас-Веґасі (UniversityofNevada, LasVegas; UNLV) виявили переконливі докази того, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Молочний Шлях, відома як Стрілець A* (SgrA*), ймовірно, є результатом космічного злиття.
Інші новини
- Суперкомп’ютерне моделювання пояснює рентгенівське випромінювання чорних дір
- Науковці знайшли на Марсі океани води, але вона занадто глибоко, щоб її зачерпнути
- Дивна зоря: сусідня зірка обертається не так, як будь-яка інша
- Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри
- Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років
Екзопланета, яка обертається навколо червоного карлика на відстані 40 світлових років від Землі, може стати новим володарем титулу «найкраще місце для пошуків ознак життя за межами Сонячної системи». Використовуючи спектрограф (High Accuracy Radial velocity Planet Searcher, HARPS) Європейської південної обсерваторії в Ла-Сілья (Чилі), а також інші телескопи по всьому світу, міжнародна команда астрономів виявила «супер-Землю», що обертається в зоні життя навколо слабкої зорі LHS 1140. Вона трохи більша й набагато масивніша, ніж Земля і, ймовірно, зберегла значну частину своєї атмосфери. Зважаючи на те, що планета проходить перед своєю материнською зорею, обертаючись навколо неї, вона може стати найцікавішою з майбутніх цілей для атмосферних досліджень. Результати роботи науковців 20 квітня 2017 р. оприлюднить журнал Nature.
Коли астероїд в голлівудських фільмах попадає в океан, він створює руйнівні хвилі, які вщент нищать прибережні міста. Однак нові розрахунки показують, що реальні астероїди сильно відрізняються від «кіношних». Річ у тім, що падіння астероїда супроводжується звільненням величезних запасів енергії, яка в реальному житті призводить до викиду значної кількості води вгору в атмосферу, і на генерацію хвиль майже нічого не лишається.
Карликова планета Церера — найбільший об’єкт у поясі астероїдів. Починаючи з 1991 р. астрономи іноді виявляли «екзосфери» (це така тонка атмосфера, що для неї і назви гідної не підбереш!) із водяних молекул в різних регіонах Всесвіту. Водяний лід становить значну частину макіяжу Церери. Науковці вважають, що є глобальний шар товщиною до 1—2 метри під поверхнею, але астрономи не розуміли, яким чином молекулам вдається вирватися в космічний простір.
Науковці з Південно-Західного дослідного університету (Southwest Research Institute, SwRI) виявили газоподібний водень в речовині, яку викидає Енцелад — супутник Сатурна. Відкриття є ще одним доказом гідротермальної активності і підвищує ймовірність того, що в океані цього небесного тіла можуть бути умови, сприятливі для існування мікробного життя.
Загадкові темні смуги на Марсі не можуть бути однозначним свідчення наявності на планеті рідкої води. Ці довгі й вузькі утвори, відомі як рекурентні лінії схилів (recurring slope lineae — RSL), затемнюють деякі схили поблизу марсіанського екватора упродовж кількох тижнів, особливо, в теплий сезон. Їх виявили 2011 р. під час вивчення знімків, отриманих космічним апаратом «Марсіанський розвідувальний супутник» (Mars Reconnaissance Orbiter, MRO).
