Останні новини
Телескоп Дж. Вебб вперше зафіксував полярні сяйва на Нептуні
27 березня 2025
Космічний телескоп NASA James Webb вперше зафіксував яскраву полярну активність на Нептуні. У минулому астрономи вже бачили приголомшливі на полярну активність на Нептуні, наприклад, під час прольоту космічного апарата НАСА «Вояджер-2» у 1989 році. Однак астрономи довго не могли отримати чіткі зображення та підтвердити полярні сяйва на Нептуні, незважаючи на успішні виявлення їх на Юпітері, Сатурні та Урані. Нептун був відсутньою частиною головоломки, коли справа дійшла до виявлення полярних сяйв на планетах-гігантах нашої Сонячної системи.
Інші новини
- В одній з найвіддаленіших відомих галактик виявлено кисень
- Астрономи знайшли потенційний новий клас крижаних міжзоряних об'єктів
- Вода може бути старшою, ніж ми спочатку думали, утворюючи ключову складову перших галактик
- Дослідники розкривають нові сценарії відхилення небезпечних астероїдів
- Міжзоряні гості: матеріал з Альфа Центавра вже може бути в Сонячній системі
Зображення, отримані за допомогою радіоантен з дуже довгою базою, розміщених по всьому континенту (Північна Америка — Ред.), показують орбітальний рух двох надмасивних чорних дір, що обертаються одна навколо одної в центрі далекої галактики. В майбутньому може відбутися їх злиття, що спричинить утворення гравітаційних хвиль, які поширяться у Всесвіті.
Дещо незвичними подіями ознаменувався початок третього тисячоліття для Сонячної системи, зокрема, для її віддалених регіонів — так званої зовнішньої Сонячної системи. У 2006 році неждано-негадано вигулькнув Майкл Браун зі своїм повідомленням про відкриття за орбітою Плутона ще одного об’єкта більших розмірів, ніж дев’ята планета, — це був перший тривожний дзвіночок в «біографії» Плутона і підстава для Брауна визнати себе «убивцею» Плутона. Опісля була пожиттєва «дискваліфікація» планети з пониженням її рангу до образливого статусу «карликової планети».
Міжнародна група науковців з’ясувала, що Юпітер — найстаріша планета в Сонячній системі. Дослідивши вміст ізотопів вольфраму і молібдену в залізних метеоритах, команда, в складі якої були вчені з Ліверморської національної лабораторії й Інституту планетології університету в Мюнстері, виявила, що метеорити утворилися в двох генетично різних туманностях-резервуарах, які довгий час співіснували, але розділилися в проміжку часу між 1 млн і 3—4 мільйонами років після того, як утворилася Сонячна система.
Відкриття двох нових супутників діаметром понад півтора кілометра впевнено підтвердило лідерство Юпітера серед планет Сонячної системи за їх кількістю — тепер цей показник досяг значення 69.
Науковці з допомогою радіотелескопа ALMA спостерігали зорі, що схожі на дуже молоде Сонце (на дуже ранній стадії їх формування), і виявили сліди метилізоціаната ― хімічного будівельного складника життя. Це перше в історії виявлення цієї пребіотичної молекули біля протозорі сонячного типу. Саме біля зорі такого типу (Сонця) шляхом еволюції газопилової хмари виникла Сонячна система. Це відкриття може допомогти астрономам зрозуміти, як виникло життя на Землі.
