Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Коли зоря — не зоря?

19 вересня 2018

Межа, що відокремлює зорі від коричневих карликів, може скоро стати чіткішою завдяки новому дослідженню під керівництвом Сержа Дітріха (Serge Dieterich) з Інституту Карнеґі. Опубліковано в Astrophysical Journal результати роботи його колективу показують, що коричневі карликові можуть бути більш масивними, ніж раніше вважали астрономи.

Докладніше:

Юпітер має незвичне магнітне поле

10 вересня 2018

Космічний апарат NASA «Юнона» (Juno) встановив особливості сильного магнітного поля на Юпітері, виявивши дивовижну асиметрію між північною та південною півкулями. На основі отриманих даних науковці планують укласти докладну мапу магнітного поля планети. Це має допомогти отримати нові уявлення про те, що відбувається в надрах газового гіганта.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Короткий екскурс в історію ГАО НАН України

 

panorama GAO

Панорама ГАО НАН України. З колекції світлин обсерваторії. Автор фото О.А. Велесь.

 

 

Головна астрономічна обсерваторія НАН України (ГАО) заснована 17 липня 1944 р. Засновник і перший директор ГАО — відомий учений, астроном і геофізик, академік АН УРСР О.Я. Орлов (1880—1954 рр.). Він очолював ГАО протягом 1944—1948 та 1951—1952 рр.

 

Обсерваторія розташована в Голосіївському лісі (її координати — 2h02m східної довготи, 50°21.9′ північної широти; висота над рівнем моря 186 м; 12 км від центра м. Києва), звідси й походить її неофіційна назва — Голосіївська.

 

Згідно із задумом насамперед Обсерваторія мала проводити астрометричні спостереження за загальним всесоюзним планом створення каталогу слабких зір, який разом з фундаментальним каталогом був призначений, щоб забезпечити координатну систему на небесній сфері для розв’язання багатьох завдань небесної механіки та астрометрії, а також для вивчення структури зоряного неба. Тому першими телескопами були вертикальний круг Ваншаффа (D = 19 см, F = 2,5 м) і подвійний довгофокусний астрограф Тепфера–Штейнгеля (D = 40 см, F = 5,5 м). Перші наукові роботи розпочалися 1946 р.

 

За рекомендацією О.Я. Орлова директором ГАО у 1948—1951 рр. був призначений чл.-кор. АН УРСР В.П. Цесевич, під керівництвом якого започатковано роботи з дослідження змінних зір та будови Галактики. Тоді ж створено Вчену раду ГАО. З 1948 р. почав виходити «Короткий астрономічний календар» (з 1997 р. — «Астрономічний календар»).

 

Упродовж 1952—1959 рр. ГАО очолював чл.-кор. АН УРСР А.О. Яковкін, з ініціативи якого розпочато новий напрям досліджень — всебічне вивчення Місяця (його фігури, рельєфу, обертання тощо). У той же період започатковано дослідження з фізики Сонця та встановлено нові телескопи: рефлектор АЗТ-2 (1959 р.), горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 (1965 р.). Обсерваторія активно включилась у програму спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ), а також у дослідження за програмами Міжнародного геофізичного року і Міжнародного року співробітництва в 1957—1959 рр.

 

У 1958 р. були офіційно затверджені наукові відділи ГАО: фундаментальної астрометрії (керівник А.О. Яковкін), фотографічної астрометрії (керівник І.Г. Колчинський), фізики Сонця (керівник Е.А. Гуртовенко) й астрофізики (керівник Ш.Г. Горделадзе). У 1953 р. вийшов друком перший випуск «Известий Главной астрономической обсерватории АН УССР».

 

З 1959 до 1973 рр. ГАО очолював Є.П. Федоров. У той період активно виконували дослідження з фізики зір, із селенодезії, з атмосферної рефракції, теоретичної астрофізики й фізики комет, фізичних умов на великих планетах. Набули розвитку дослідження з вивчення руху полюсів і коливань широт. Штат Обсерваторії суттєво поповнився молодими випускниками вузів. Поряд з наземними астрономічними спостереженнями в ГАО стали широко використовувати інформацію, отриману космічними апаратами (КА) типу «Зонд», «Марс», космічними кораблями серії «Аполлон». ГАО взяла участь у програмі дослідження Місяця автоматичними апаратами серії «Луна» тощо.

 

У 1969 р. ГАО надали статус науково-дослідного закладу. У 1972 р. було узгоджене питання щодо придбання подвійного ширококутного астрографа фірми «Карл Цейс Йєна», який встановлено 1975 р. Для проведення робіт з приладобудування Обсерваторія поповнилася фахівцями з радіотехніки й радіофізики, уперше до штату зараховано математиків. Розширилися міжнародні зв’язки та представництво ГАО в міжнародних організаціях. Розпочалися дослідження астроклімату в різних районах країни з метою вибору місця для астрофізичного філіалу.

 

Упродовж 1973—1975 рр. ГАО очолював д.ф-м.н. І.К. Коваль. У цей час були активізовані дослідження планет, зокрема вивчення фізичних властивостей атмосфери й поверхні Марса. У 1973 р. Астрорада АН СРСР призначила ГАО науковою установою, яка координувала в СРСР дослідження з проблеми «Вивчення обертання Землі», а 1974 р. — з проблеми «Дослідження планет земного типу». Робоча група Астроради «Нестаціонарні зорі» доручила Обсерваторії координацію досліджень зір з пиловими оболонками типу R Північної Корони.

 

З 1975 р. ГАО очолює академік НАН України Я.С. Яцків. Відтоді запроваджено наукову діяльність за такими напрямами: позиційна астрономія та космічна геодинаміка, фізикa Сонця й тіл Сонячної системи, фізика й еволюція зір та галактик, фізика комет та космічної плазми, астрономічне й космічне приладобудування. До керівництва відділами прийшли молоді вчені. Обсерваторія бере курс на технічне переоснащення, на широке визнання астрономічною спільнотою. Створюється Дослідне виробництво з відділеннями в Одесі й Миколаєві. У 1977 р. ввели лабораторний корпус, того ж року Відділення фізики АН УРСР перейменували у Відділення фізики та астрономії АН УРСР. ГАО переведено на першу категорію з оплати праці (1988 р.). Розпочато роботи з будівництва високогірної спостережної бази на піку Терскол (Приельбрусся). Прийнято рішення придбати телескоп з діаметром дзеркала 2 м, і 1981 р. на Вченій раді намічено план виконання робіт на ньому. Проведено перші в Україні Симпозіуми Міжнародного астрономічного союзу: №78 «Нутація і обертання Землі» (1977 р.) та № 138 «Сонячна фотосфера: структура, конвекція, магнітне поле» (1989 р.). ГАО бере безпосередню участь у програмах космічних досліджень: у космічній місії до комети Галлея «ВЕГА» (1986 р.), у космічному експерименті з вивчення глобальних коливань та змін яскравості Сонця «ДИФОС-КОРОНАС-І»(1994 р.), «ДИФОС-КОРОНАС-Ф» (2001 р.) тощо.

 

Сучасна ГАО посідає провідне місце в Україні з багатьох напрямів астрономії та астрофізики, у ній плідно працюють вісім наукових відділів, у складі яких є вісім наукових лабораторій.

 

Тепер ГАО фактично відіграє роль своєрідного ядра (центру) української астрономічної науки.

 

З ініціативи ГАО у 1991 р. створено Українську астрономічну асоціацію (УАА) на чолі з Я.С. Яцківим. Ця громадська організація об’єднує астрономічні установи нашої держави та опікується широким спектром питань, пов’язаних з астрономією. Варто зазначити, що окрім суто наукових проблем УАА приділяє велику увагу питанням астрономічної освіти в Україні, а також не забуває про астрономів-аматорів і популяризацію астрономії серед широкого загалу.

 

Досягнення співробітників Обсерваторії неодноразово відзначено Державними преміями й медалями УРСР, України та СРСР у галузі науки і техніки, а також іншими науковими преміями й нагородами.

 

У зв’язку з 60-річчям ГАО відзначена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а астероїд №15675 названо на честь Голосіївської обсерваторії «Голосеєво».

 

ГАО видає наукові журнали «Кинематика и физика небесных тел» та «Космічна наука і технологія», науково-популярний журнал «Світогляд» і щорічник «Астрономічний календар».

 

У 2004 р. в Обсерваторії відкрито Музей історії ГАО НАН України, де зібрано експонати й матеріали, що розповідають про її 60-річну історію та сьогодення.

 

Відвідати Музей історії ГАО НАН України, побувати в храмі Музи астрономії, дізнатись про наукові здобутки Обсерваторії, відчути неповторну атмосферу місця, де впродовж десятиліть учені вдивляються в зоряне небо, можна всім охочим за попередньою домовленістю щоденно з понеділка до п’ятниці.

 

Історію ГАО широко висвітлено в таких виданнях: «50 років Головній астрономічній обсерваторії» (1994 р.) та «60 років Головній астрономічній обсерваторії НАН України» (2004 р.), «Плеяда перших» (2004 р.).

 

Автор: А.О. Корсунь.

Джерело інформації:

Основні наукові здобутки Головної астрономічної обсерваторії НАН України 1944—2008 рр.

/За ред. Я.С. Яцківа. — Київ: Академперіодика, 2009. — 80 с.

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1