Одеська астрономічна обсерваторія
Астрономічну обсерваторію в складі Одеського університету засновано 15 серпня1871 року. У її створенні взяв участь як університет, так і міська влада Одеси, виділивши для обсерваторії не лише земельну ділянку, але й додаткові кошти. Очолив нову обсерваторію завідувач кафедри астрономії університету професор Леопольд Беркевич. Він звернувся з листом до директора Пулковської обсерваторії Отто Струве з проханням висловити міркування щодо можливих астрономічних досліджень в Одеській обсерваторії. Струве вказав на важливість астрофізичних досліджень.
Цей напрям досліджень в обсерваторії започаткував професор Олександр Кононович, який очолював її протягом 1881—1912 років. Його зусилля з облаштування обсерваторії й організації наукових досліджень привели до того, що вона з навчально-допоміжного підрозділу університету перетворилась в наукову установу.
Дальшого розвитку обсерваторії як великої наукової установи на півдні України сприяла діяльність на посаді її директора в 1913—1933 рр. Олександра Орлова. Він був знаним не лише в Росії, але і за її межами, фахівцем з питань астрометрії і гравіметрії. Орлов не лише розширив тематику досліджень Одеської обсерваторії та розширив її штат, але й добув кошти на перебудову головної будівлі. Його активна наукова діяльність не обмежувалася Одесою, наприклад, 1926 р. він заснував Полтавську гравіметричну обсерваторію, домігся створення в структурі Академії наук України Головної астрономічної обсерваторії (1944).
Упродовж 1934—1944 років Одеську астрономічну обсерваторію очолював професор Костянтин Покровський. В цей час розпочато вивчення комет, астероїдів, подвійних зір, фотометричні та спектральні спостереження зір. Окрім наукової діяльності, К. Покровський приділяв велику увагу популяризації астрономії.
З 1954 р. до 1983 р. директором обсерваторії був Володимир Цесевич — видатний радянський астроном, відомий її популяризатор, талановитий педагог. У цей період створено дві спостережні станції за межами Одеси (в селах Крижанівка та Маяки), а також три високогірні станції у Вірменії, на Північному Кавказі та в Туркменії. Штат науковців зріс з 15 до 150 осіб. Були виконані значні наукові дослідження фундаментального та прикладного характеру, а установа збагатилась новими телескопами з дзеркалами діаметром 20—80 см, сучасними приладами для спостережень тощо.
У подальші роки Одеську обсерваторію очолювали доцент Юрій Медведєв (1984—1989) і професор Валентин Каретников (1990—2006). З 2006 р. її директор — професор Сергій Андрієвський. 1993 р. обсерваторія здобула статус науково-дослідного інституту (НДІ) першої категорії при Одеському національному університеті (ОНУ) зі збереженням професійної назви «Астрономічна обсерваторія» (АО).
Нині в обсерваторії виконано повну комп’ютеризацiю спостережень i обчислень, працюють телескоп АЗТ-3 з ПЗЗ-камерою в селі Маяки та 80-см телескоп з двоканальним електрофотометром у Туркменістані, телескопи з діаметром головного дзеркала 80 см на піку Терскол та в Маяках, телескоп з діаметром головного дзеркала 1 м у Словаччині тощо. Обсерваторія бере участь у багатьох міжнародних спостережних програмах, співробітники НДІ АО ОНУ відвідують закордонні обсерваторії для спостережень, спільних наукових досліджень та участі в конференціях.
2000 р. за ініціативою Астрономічної обсерваторії та Одеського астрономічного товариства засновано щорічну міжнародну Літню молодіжну астрономічну школу «Астрономія і навколишнє середовище: астрофізика, астрохімія, астробіологія, космологія, радіоастрономія». З 2004 року її назву змінено на «Літня Гамовська астрономічна школа».
За час дiяльностi обсерваторії створена колекція зображень зоряного неба із понад 100 тисяч фотографічних платівок, яка є третьою в свiтi за вмістом. Наукова бiблiотека має понад 200 тисяч одиниць зберiгання, серед яких є раритетні видання, а також значнi колекцiї позицiйних, фотометричних i спектральних спостережень зiр, комет, метеорiв, планет, штучних супутникiв Землi, мiжзоряної та мiжпланетної речовини, тощо.
В обсерваторії працювало багато відомих у світі астрономів серед яких Віктор Абалакін, Зінаїда Аксентьєва, Ігор Астапович, Георгій Гамов, Олексій Ганський, Віталій Григоревський, Микола Діварі, Венчеслав Жардецький, Микола Стойко-Радiленко та інші.
За інф. з сайту Одеської астрономічної обсерваторії
Про Одеську астрономічну обсерваторію відносно докладно йдеться в брошурі В.А. Позигуна «Астрономическая обсерватория Одесского государственного университета» (1996 р.), а також у збірниках «Страниці истории астрономии в Одессе» (частина І — 1994 р., частина ІІ — 1995 р., частина ІІІ — 1996 р.).