Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічний зонд OSIRIS-Rex прибув до астероїда Бенну

04 грудня 2018

Автоматична міжпланетна станція NASA OSIRIS-REx, перший посланець цього космічного агентства, який має доставити зразки ґрунту з астероїда на Землю, досягла 3 грудня 2018 р. своєї мети ― астероїда Бенну. Космічний зонд OSIRIS-REx (Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, Security-Regolith Explorer), який стартував із Землі у вересні 2016 р. і протягом 27 місяців подорожував Сонячною системою на шляху до Бенну, що обертається навколо Сонця між Землею та Марсом, тепер перебуває на відстані приблизно 20 кілометрів від астероїда.

Докладніше:

Тривала історія світла показує: Всесвіт пройшов пік зореутворення 10 мільярдів років тому

30 листопада 2018

Більша частина історії Всесвіту є історією світла зір, які мерехтять і світяться скрізь в космосі. Тепер астрономи використали це світло, яке пронизує весь спостережуваний простір і з часом накопичується, щоб створити шкалу часу для зір і галактик. Вона бере початок 10 мільярдів років тому.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Одеська астрономічна обсерваторія

 

 

Астрономічну обсерваторію в складі Одеського університету засновано 15 серпня1871 року. У її створенні взяв участь як університет, так і міська влада Одеси, виділивши для обсерваторії не лише земельну ділянку, але й додаткові кошти. Очолив нову обсерваторію завідувач кафедри астрономії університету професор Леопольд Беркевич. Він звернувся з листом до директора Пулковської обсерваторії Отто Струве з проханням висловити міркування щодо можливих астрономічних досліджень в Одеській обсерваторії. Струве вказав на важливість астрофізичних досліджень.

 

Цей напрям досліджень в обсерваторії започаткував професор Олександр Кононович, який очолював її протягом 1881—1912 років. Його зусилля з облаштування обсерваторії й організації наукових досліджень привели до того, що вона з навчально-допоміжного підрозділу університету перетворилась в наукову установу.

 

Дальшого розвитку обсерваторії як великої наукової установи на півдні України сприяла діяльність на посаді її директора в 1913—1933 рр. Олександра Орлова. Він був знаним не лише в Росії, але і за її межами, фахівцем з питань астрометрії і гравіметрії. Орлов не лише розширив тематику досліджень Одеської обсерваторії та розширив її штат, але й добув кошти на перебудову головної будівлі. Його активна наукова діяльність не обмежувалася Одесою, наприклад, 1926 р. він заснував Полтавську гравіметричну обсерваторію, домігся створення в структурі Академії наук України Головної астрономічної обсерваторії (1944).

 

Упродовж 1934—1944 років Одеську астрономічну обсерваторію очолював професор Костянтин Покровський. В цей час розпочато вивчення комет, астероїдів, подвійних зір, фотометричні та спектральні спостереження зір. Окрім наукової діяльності, К. Покровський приділяв велику увагу популяризації астрономії.

 

З 1954 р. до 1983 р. директором обсерваторії був Володимир Цесевич — видатний радянський астроном, відомий її популяризатор, талановитий педагог. У цей період створено дві спостережні станції за межами Одеси (в селах Крижанівка та Маяки), а також три високогірні станції у Вірменії, на Північному Кавказі та в Туркменії. Штат науковців зріс з 15 до 150 осіб. Були виконані значні наукові дослідження фундаментального та прикладного характеру, а установа збагатилась новими телескопами з дзеркалами діаметром 20—80 см, сучасними приладами для спостережень тощо.

 

У подальші роки Одеську обсерваторію очолювали доцент Юрій Медведєв (1984—1989) і професор Валентин Каретников (1990—2006). З 2006 р. її директор — професор Сергій Андрієвський. 1993 р. обсерваторія здобула статус науково-дослідного інституту (НДІ) першої категорії при Одеському національному університеті (ОНУ) зі збереженням професійної назви «Астрономічна обсерваторія» (АО).

 

Нині в обсерваторії виконано повну комп’ютеризацiю спостережень i обчислень, працюють телескоп АЗТ-3 з ПЗЗ-камерою в селі Маяки та 80-см телескоп з двоканальним електрофотометром у Туркменістані, телескопи з діаметром головного дзеркала 80 см на піку Терскол та в Маяках, телескоп з діаметром головного дзеркала 1 м у Словаччині тощо. Обсерваторія бере участь у багатьох міжнародних спостережних програмах, співробітники НДІ АО ОНУ відвідують закордонні обсерваторії для спостережень, спільних наукових досліджень та участі в конференціях.

 

2000 р. за ініціативою Астрономічної обсерваторії та Одеського астрономічного товариства засновано щорічну міжнародну Літню молодіжну астрономічну школу «Астрономія і навколишнє середовище: астрофізика, астрохімія, астробіологія, космологія, радіоастрономія». З 2004 року її назву змінено на «Літня Гамовська астрономічна школа».

 

За час дiяльностi обсерваторії створена колекція зображень зоряного неба із понад 100 тисяч фотографічних платівок, яка є третьою в свiтi за вмістом. Наукова бiблiотека має понад 200 тисяч одиниць зберiгання, серед яких є раритетні видання, а також значнi колекцiї позицiйних, фотометричних i спектральних спостережень зiр, комет, метеорiв, планет, штучних супутникiв Землi, мiжзоряної та мiжпланетної речовини, тощо.

 

В обсерваторії працювало багато відомих у світі астрономів серед яких Віктор Абалакін, Зінаїда Аксентьєва, Ігор Астапович, Георгій Гамов, Олексій Ганський, Віталій Григоревський, Микола Діварі, Венчеслав Жардецький, Микола Стойко-Радiленко та інші.

За інф. з сайту Одеської астрономічної обсерваторії

 

Про Одеську астрономічну обсерваторію відносно докладно йдеться в брошурі В.А. Позигуна «Астрономическая обсерватория Одесского государственного университета» (1996 р.), а також у збірниках «Страниці истории астрономии в Одессе» (частина І — 1994 р., частина ІІ — 1995 р., частина ІІІ — 1996 р.).

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1